Elena Zaiats

Слово художниці

Я працюю з жіночим архетипом у точці його максимальної напруги — у місці конфлікту між сучасною суб'єктністю та історичною об'єктивацією. Здобута свобода створює ілюзію вибору, і ця ілюзія породжує постійний стан невідповідності ідеальним очікуванням.

Давні шари — релігійні конструкції, культурні сценарії, історичні ролі — не належать минулому. Вони продовжують діяти, вбудовуючись у сучасність як її найщільніший і найконфліктніший шар.

Архетип накопичується, формуючись як стратиграфія — структура, у якій кожен давніший шар зберігається і продовжує впливати на новий.

Моя практика розвивається на перетині цієї внутрішньої напруги та досвіду вимушеної еміграції. Переміщення між різними культурами протягом кількох років оголює повторюваність тиску на жінок: відмінності контекстів не усувають його, а лише змінюють форми контролю й очікувань.

Крейда — матеріал, з яким я працюю, — пов'язує ці шари докупи. Це залишок живого, слід культурної спадщини, речовина в процесі розпаду, що відображає сучасність, і водночас тактильний, тілесний матеріал.

У своїй роботі я утверджую фігуру жінки, здатної існувати всередині конфлікту, утримуючи множинність суперечностей без розпаду і натомість формуючи нову реальність.

Моє завдання — визначити точку максимальної напруги у становленні жіночого архетипу початку XXI століття як стан переходу, що не має історичних аналогів і визначає вектор майбутнього цивілізації.